№3(395)

Февраль 2015

   На Сході України.

Автор: ВИОЛЕТТА МУЗЫЧЕНКО
               
                             

 

На Сході України.

Злидні настали на сході країни.
Час неписенний настав.
Важко старому і важко дитині,
Мир найжаданнішим став.
Мати стоїть безпорадна, безсила
Руки у гору здійма:
В що одягнути маленького сина,
Довга на дворі зима.
В стайні холодній голодна корова
Довго, нестерпно реве.
Дах протікає, скінчилися дрова.
Батько сокиру бере.
Може він хоче забити корову?
Ні, він рубає паркан.
Часом здається, що рідную мову
Бог для прокляття нам дав.
Стали заводи, на фабриках тихо.
Праця була і нема.
В кожний будинок забралося лихо,
А в Україну - війна.
Може фантазія, може приснилось,
Може жахливе кіно?
Ні! Це Росія в Криму опинилась.
Мріяла, мабудь, давно.
Влізла, як вірус, як гниль, як хвороба.
Щоб Україну згубить.
Але свого дочекається гроба.
Світ її добре навчить.
Хоч метостази пустила на Сході,
Ліки знайдуться у нас.
Вирвемо, наче будяк в огороді,
Дай нам історія час.
Краю наш рідний! Дай же нам сили
Бачить кріз сльози тебе –
Непереможним, багатим, щасливим.
Віримо – час цей прийде!

в начало статьи